Скачать из Windows Phone Store
a a a a a a a

З економіста — в кондитера: інтерв’ю з Веронікою Харченко, переможницею всеукраїнського конкурсу

Текст: Пойманова Алина, 1 ноября 1828

Як через одруження можна стати експертом в приготуванні смаколиків, як кондитери відносяться до ROSHEN, БКК та інших найпопулярніших виробників солодощів, та як це — знати, що у учасників гурту Evanescence лящало за вухами, коли вони куштували твій торт. Цікава історія про дівчину з червоним дипломом економіста, яка кардинально змінила діяльність і цього року стала переможницею всеукраїнського конкурсу кондитерів в номінації «Найкращий тарт», та отримала в подарунок подорож до Італії.

Часи змінилися і зараз зовсім необов’язково все життя працювати за фахом, як це було прийнято ще декілька десятиріч тому. Сучасна молодь у пошуках себе без жалю лишає старе та без сумніву й страху береться за нове. Героїнею однієї з таких історій стала Вероніка Харченко, в минулому економіст з червоним дипломом, а наразі — талановитий кондитер. Ми зустрілись з нею в столичному закладі «Кухмейстер», аби поспілкуватися та дізнатися, як це — пережити такі зміни в житті, які кондитерські вироби зараз користуються найбільшою популярністю у киян та вироби яких з найпопулярніших марок солодощів обирають самі кондитери.

— Вероніко, як ви прийшли до того, щоб присвятити себе кондитерській майстерності?

— Знаєте, коли кондитери зустрічаються, то починають питати одне одного, хто є ким за освітою. Тож я представляюся: я економіст з червоним дипломом. Я віддала цьому шість років свого життя, але не склалося. Все почалося з того, що я, закінчивши магістратуру, шукала роботу і ходила по співбесідах. Але яку ж посаду та зарплатню можуть запропонувати студентові? Всім потрібен молодий співробітник з десятирічним досвідом роботи, ну хоча б п’ятирічним. Ну п’ять в мене як раз і було — я просиділа їх за студентською партою. Так я довгий час провела в пошуках, а на шостому курсі вийшла заміж. І там вже паралельно з пошуками роботи треба було виконувати подружні обов’язки.

«Очікуючи чоловіка з роботи, я почала готувати, знаходити «супер-рецепти» в Інтернеті. З часом це мені так припало до душі, що міцно затягнуло і я навіть попросила у чоловіка своєрідну відстрочку, аби визначитись з тим, чим насправді хочу займатись».

— Що було першим поштовхом до навчання кулінарній майстерності?

— Навчання почалося завдяки моїй сестрі. Вона подарувала мені сертифікат на майстер-клас з виготовлення макаронів. Я їх дуже полюбляла готувати, тож мені дійсно цікаво було дізнатися про всі тонкощі. Побувавши на цьому майстер-класі, я зрозуміла, що хочу працювати в цій сфері, пустити в ній коріння. Мої батьки мали великі надії щодо моєї кар’єри економіста — це ж які перспективи, та й до того ж, робота в офісі, сорочки, костюми, діловий стиль. Тож вони багато разів питали мене — чи серйозно я готова до таких кардинальних змін. Як мама я їх розумію, адже бажати дітям успіху — це щось закладене природою.

«Мабуть, ще роки зо два мати жартувала — «Як там твої пиріжки». Коли батьки остаточно зрозуміли, що я не поступлюся своєю ціллю, вони подарували мені 2016 року сертифікат на навчання у Ектора Хіменеса-Браво».

— Що можете сказати про навчання у Ектора?

— Це був інтенсивний курс з кондитерської майстерності, який тривав 2 чи 3 місяці. На початковому відборі учасників розбивали по рівням — дивились, хто що вже вміє. Маючи за плечима лише домашній досвід приготування їжі, я потрапила одразу на другий рівень. Ми вчились готувати французькі десерти, європейську класику, це була програма, розрахована на вивчення красивої та естетичної кондитерської роботи — те, чому ти не навчишся вдома. Тут потрібна практика, потрібна досвідчена людина, за якою ти матимеш змогу спостерігати на власні очі — бачити процес створення складних десертів.

 
 
 

— Як склалася ваша подальша кар’єра?

— Після того, як я пройшла курс, я почала шукати роботу кондитером. Аж раптом натрапила на відкриту вакансію в кондитерській Ектора. Там пропрацювала деякий час, але в чоловіка на мене були свої плани і мені довелося піти в декрет. Потім було багато курсів, і я досі продовжую їх відвідувати. Також, наразі я готую вдома на замовлення торти, тістечка та інші кондитерські вироби. В середньому по 2-3 торти на тиждень. А ще мене запросили до участі в проекті «Майстер-Шеф», але я не впевнена, що готова. Адже все-таки, це телебачення, а значить, це в першу чергу шоу.

«Якщо на Майстер-Шефі мені скажуть бути стервом — я ж не зможу. Це дивитимуться мої батьки, друзі, клієнти, і я не хочу, аби бачили не мене, а вигаданий персонаж. Але сходити на кастинг — це щось на зразок «поставити для себе галочку», тож я все-таки сходжу і подивимось, чим це обернеться».

— Ви одразу вирішили працювати саме в кондитерці, чи розглядали можливість бути кухарем?

— На думку мого чоловіка, я смачно готую, але так скаже будь-який чоловік про свою дружину. Я вже не раз замислювалась над цим, може я б і могла піти на повара, але це все одно не моє. Там де солодше — там моє.

«Моя мати часто каже, що я завжди хочу нагодувати людей. І я весь час відповідаю їй, що це моя місія».

— Як ви потрапили до Першого Клубного Кондитерського Марафону?

— Влітку я відвідала семінар, що був присвячений весільній тематиці. Там я познайомилась з дівчиною, яка виграла один з турів. Взагалі там 8 турів, вони проходять щомісяця і щоразу це нова тема і нова номінація. Цікаво, що на майстер-класах учасники як папуги, завжди в першу чергу питають про Instagram, аби подивитися хто ти, та що ти вмієш. І ось ця дівчина-переможниця першого туру сказала мені, що наступного місяця буде конкурс, присвячений тарталеткам, і запропонувала мені взяти участь. Я з сумнівом сприйняла таку пропозицію. Але чоловік, коли дізнався, одразу ж сам мене зареєстрував.

«До всіляких конкурсів я маю доволі специфічне відношення. Я не люблю відчуття конкуренції. Якщо я знаю, що в якійсь сфері я найкраща, мені не потрібно це комусь доводити».

— Що вам найбільше запам’яталося в конкурсі?

— Конкурс починався об одинадцятій, я прокинулась о п’ятій годині ранку, аби зробити всі заготовки. І ось одна не вдалася, та я сказала чоловікові: «Ходімо, але я точно не виграю, бо мені дещо не подобається». А чоловік скуштував і сказав, що все чудово. Та в кондитерів свій особливий смак. Ми в колі колег завжди жартуємо щодо того, як куштують десерти звичайні люди та кондитери. Коментарі перших завжди прості й зрозумілі — смачненько, солоденько. Другі ж розкладають десерт по поличках — тут нудотно, тут занадто жирно і так далі. Ось так і я, скуштувавши тарталетки, які готувала на конкурс відчула, що є в них щось не те. Але я все ж таки перемогла.

— Як ви вважаєте, чому перемога дісталася саме вам?

— Нас було близько шістнадцяти людей з різних куточків країни. Треба було приготувати або десять маленьких десертів, або один великий, я обрала маленькі. Одна з основних причин моєї перемоги, на мою думку, полягає в тому, що я обрала лимонний смак. У всіх були дуже солодкі, шоколадні. Тож думаю, мені зіграв на руку такий контраст смаків — судді наїлися солодкого і тут лимон зі своєю свіжістю та кислинкою.

«Найбільш приємним для мене стало те, що я виграла з різницею в 40 балів, це при тому, що в попередніх конкурсах різниця балів була не більшою, ніж один-два».

— Який приз ви отримали?

В якості призу я отримала десятиденну подорож Європою. В рамках туру ми відвідаємо Угорщину, Австрію, Італію, де ми залишимось на три дні, аби відвідати велику кондитерську виставку.

— Чи можете ви, як кондитер, порадити якісь гідні з популярних вітчизняних кондитерських марок, на кшталт ROSHEN чи БКК?

— Єдине, що я сама можу взяти в магазині — це вироби БКК, бо якщо подивитися на склад продукції інших виробників — то в 99% ви знайдете пальмову олію, а це дуже погана річ. Окрім цього, багато де використовують замінювачі цукру, а деякі з них за даними європейських досліджень призводять до раку. Також, хоча виробники стверджують, що використовують масло, можна з впевненістю сказати, що вони все ж таки готують на маргарині.

«Коли мова йде про виробництво, то продукція має добре зберегтися, поки лежить на прилавку, тому обов’язково використовуються стабілізатори та інші домішки — те, чого ніколи не використовують домашні кондитери».

 
 
 

— Скільки може зберігатися ваш торт?

— Максимум 72 години. Тому що він містить свіжі вершки, свіжий крем-сир, звичайні домашні продукти. Але деякі замовлення потребують попереднього приготування — наприклад, щоб отримати ніжний, пропитаний шоколадом бісквіт, його варто витримати в холодильнику майже добу. За цей час він не пропадає, а набуває тих самих властивостей, які потрібні.

— Що у вас замовляють найчастіше?

— Був певний період, коли найбільшою популярністю користувались мусові торти. Мені важко сказати, чим це було зумовлено, але зараз клієнти потрошку повернулись до традиційних бісквітних тортів. Вони можуть бути з різними начинками, але основою є саме ніжні бісквітні коржі.

«Мені приємно, що люди обирають мої торти навіть в якості окремого подарунку. Наприклад, нещодавно в мене замовляли торт для гурту Evanescence. Потім розповідали, що учасники колективу їли, аж за вухами тріщало — такі відгуки дуже тішать».

— Які наразі ваші плани на майбутнє?

— Поки що ми з чоловіком просто працюємо собі потихеньку, накопичуємо, аби в майбутньому відкрити щось своє. Це точно не буде кондитерська. Їх у нас безліч. Зараз така конкуренція, що я навіть не уявляю, який ти маєш приготувати продукт, аби до тебе йшли всі. Я хочу свою кулінарну студію, де я б навчала людей. Це на мій погляд більш перспективно та цікаво.

Фото: Світлана Росієць

Захотілося солоденького? Обирай свій десерт — шукай на карті в розділі Популярні страви та, не відходячи від каси, бронирюй столики в більш ніж 2 000 закладів Києва за допомогою зручного сервису Relax.ua. А якщо хочеш бути в курсі всіх подій, підписуйся на наш Telegram і дізнавайся першим про найцікавіші івенти улюбленого міста!

Аніме та Шикидим від Віктора Павлика: розповідаємо, куди піти на вихідних 2-3 листопада Про музику, хліб та міжнародний Кубок: цільнозернове інтерв’ю з Денисом Суховієм
На данном Веб-сайте используются файлы cookie. Продолжая пользоваться ресурсом, вы соглашаетесь с условиями Политики обработки персональных данных.